Об’єкт:
Лялька-мотанка
В експозиції Музею Спротиву представлена лялька-мотанка, яка пережила окупацію в управлінні освіти.
Освіта в підпіллі
Ця історія про те, як херсонські освітяни під час окупації навчали дітей за українською програмою.
Під час окупації херсонські школи працювали дистанційно. Коли росіяни вимкнули український зв’язок, вчителям, щоб провести урок, доводилося їздити містом та шукати локації, де можна зловити Інтернет. Іноді це були зовсім несподівані місця – наприклад, старе кладовище в мікрорайоні Житлоселище.
«Освітня» політика росіян полягала у цілковитому знищенні української освіти й примусовій русифікації дітей. Проте в російські школи, які окупанти відкривали на базі українських, вони не могли набрати достатньо учнів, тому шукали особові справи і відомості дітей, щоб зараховували до шкіл формально, хоча б на папері. Проте у першу чергу херсонські освітяни забирали зі шкіл документи, а у школі № 50 їх замурували у стіну.
Фото: Освітній Дім прав людини в Чернігові
Зі шкіл окупанти вивозили все – техніку, обладнання нової української школи та харчоблоків, навіть дитячу постіль і рушники. Переносили майно з однієї школи до іншої й видавали це за допомогу росії «асвабажденным территориям». Коли вдавалося, педагоги забирали шкільну техніку додому, разом з батьками чергували – захищали від мародерства те, що залишилося. У дитячому садочку №10 вихователі навіть приходили поливати молоді дерева калини – на подвір’я не заходили, поливали непомітно через паркан. Казали: «Окупанти підуть, а калина зів’яне». Вберегли.
У міському управлінні освіти окупанти теж наводили свої порядки, але освіта для них була точно не на першому місці. Начальниця управління Наталя Журженко розповідає:
"Вони скрізь влаштували собі їдальні, в кожному кабінеті, навіть у підвалі. Використовували наш посуд, ми його викинули, дуже бридко. Коли після звільнення я нарешті потрапила до свого кабінету, там був повний безлад. Це мене не здивувало. Здивувало, що на верхній полиці лишилася лялька-мотанка. Росіяни просто не розуміли, що для нас це також символ нашої української ідентичності, нашої традиції. Це все одно, що якщо б вони залишили в кабінеті український прапор".
