top of page
Pic_13x.jpg

Об’єкт: 

Велосипедне сідло

В експозиції Музею Спротиву представлене велосипедне сідло одного з волонтерів, який розвозив їжу для херсонців і разом з тим відстежував переміщення ворожої техніки. 

Доставка, але не тільки

Ця історія про те, як волонтери доставляли їжу і відстежували переміщення окупантів. 

Коли в Херсоні магазини почали закриватися, а ціни на продукти злетіли до неба, волонтери об’єдналися, щоб готувати для людей безкоштовні обіди. Це стало надпотужним прикладом того, як люди не здаються, як вони об’єднуються, щоб допомагати іншим. Волонтери відшукували або завозили через російські блокпости продукти, формували продуктові набори і роздавали людям. Тим, хто сам не міг дістатися пунктів роздачі гуманітарної допомоги, намагалися доставляти додому. 

В таких волонтерських штабах одні готували гарячі обіди чи складали продуктові набори. А хто мав автівку чи навіть велосипед – розвозив продукти по адресах. 

Волонтерська кухня, яку в Херсоні організували Олександр Шостак (входить у ТОП-100 кращих кухарів України), Олексій Александров (Chef`sClub), Ігор Козлов (ресторан «Мускат»). Фото: Укрінформ.

Для деяких волонтерів велосипедна доставка згодом навіть перетворилася на серйозну справу. Так, херсонець Сергій Жигін під час окупації розвозив гуманітарну допомогу від Червоного хреста. Після визволення правобережної Херсонщини він організував власну справу з доставлення посилок маломобільним людям і назвав її «Доставка щастя велосипедом».

В інтерв’ю «Суспільному Херсон» Сергій говорить: 


"Що робити тим, хто не може прийти на роздачу допомоги, куди їм звертатися? Веловолонтерів мало, але вони, як і я, на свій страх і ризик їздять до тих, хто цього потребує".

Херсон. Волонтер Сергій Жигін їде на велосипеді до замовників гуманітарної допомоги, квітень 2023

Проте велосипедна доставка не лише полегшувала життя нашим людям в окупації. Вона погіршувала життя окупантам. На одній з кухонь, про яку росіяни знали, але до певного моменту дивилися на її роботу «крізь пальці», готували обіди і розвозили по мікрорайонах. Якщо російські військові зупинять – то от в пакетах їжа, везу людям. Так волонтери на велосипедах могли більш-менш безперешкодно діставатися будь-яких віддалених районів міста. Дорогою вони видивлялися розташування ворожої техніки і передавали данні українським військовим.

 

bottom of page